Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 922/210/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015у справігосподарського суду Харківської областіза позовом Харківської міської ради доФОП ОСОБА_4проповернення майна та відшкодування доходів,в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (до. Від 30.10.15),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 12.03.2015 господарського суду Харківської області в задоволенні позову про повернення в натурі територіальній громаді м.Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набутого майна - земельної ділянки площею 0,3440 га, розташованої по АДРЕСА_1, та стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 297840, 09 грн. відмовлено.

Постановою від 03.06.2015 Харківського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Харківська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх в частині відмови в позові про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України заперечення на касаційну скаргу, в яких просить в її задоволенні відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 20.08.2014, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_4 використовує земельну ділянку площею 0,3440 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1" (адміністративна будівля) та літ. "Г-1" (виробнича та складська будівля) без оформлення документів на право власності або право користування земельної ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 ЗК України.

На думку позивача, не здійснення відповідачем оплати за землю у законодавчо встановленому розмірі (по звичайних цінах) за використання земельної ділянки, а саме несплата орендної плати, призвело до фактичного безоплатного отримання відповідачем послуг з користування земельною ділянкою та, як наслідок, одержання доходів в результаті використання цієї земельної ділянки. Відповідно до листа Основ'янської ОДПІ м. Харкова від 15.09.2014 № 5804/9/20-38-15-03-16 відповідач не є платником плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Вказані обставини стали підставою для звернення Харківською міською радою з позовом у даній справі.

Судами з'ясовано, що ФОП ОСОБА_4 є власником нежитлових будівель літ. "Д-1" площею 38,4 кв. м. та літ. "Г-1" площею 1128,9 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2009 № 2462.

Рішенням 10 сесії 6 скликання Харківської міської ради №430/11 від 28.09.2011 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" (п.32 Додатку 2 до Рішення), ФОП ОСОБА_4 надано в оренду строком до 01.09.2016 земельну ділянку загальною площею 0.3440 га по АДРЕСА_1 за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення в межах, які визначені актом встановлення меж земельної ділянки на місцевості, реєстраційний №435/08 від 14.03.2008 (кадастровий номер НОМЕР_2) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель. Цим же рішенням ФОГІ ОСОБА_4 зобов'язано розробити та узгодити у встановленому порядку технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості).

В частині вимоги позивача про звільнення земельної ділянки, місцевим господарським судом правомірно враховано приписи ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 181, ч. 1 ст. 316 ЦК України, а також ту обставину, що будь-яке переміщення нерухомості, яка знаходиться на спірній ділянці і належить відповідачеві на праві власності, є неможливим без її знецінення (знищення) та зміни її призначення, у зв'язку з чим слушно зауважено, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку в натурі є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично не призводить до відновлення його порушених прав, а тому виключає можливість задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача в порядку ст.ст.1212, 1214 ЦК України на користь Харківської міської ради доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, в розмірі 297 840,09 грн., судом апеляційної інстанції обґрунтовано взято до уваги те, що з аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов'язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Тобто, позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України. Проте, позивачем вказаних обставин доведено не було.

Колегія суддів Вищого господарського суду України в даному випадку зважаючи на приписи ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, відзначає те, що у відповідача з виникненням прав власності на будівлю чи споруду виникло право одержати земельну ділянку в користування або власність в установленому законом порядку.

В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач ухилявся від належного оформлення права на земельну ділянку, або ж іншим чином перешкоджав діям позивача щодо здійснення відповідного оформлення. Навпаки, судами встановлено, що відповідач вживав заходів щодо належного оформлення прав на земельну ділянку, зокрема, На підставі даного рішення відповідачем було укладено з ФОП ОСОБА_6 12.11.2014 договір №3-013/14 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1.

При цьому відповідно до п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України. Водночас чинним законодавством не передбачено жодних строків, у межах яких необхідно переоформити право на земельну ділянку, та не встановлено будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне оформлення відповідного договору оренди або правовстановлюючих документів щодо набуття зазначеної земельної ділянки у власність шляхом викупу.

Отже, судами встановлено, що Харківською міськрадою не доведено факту безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою.

Окрім того, судом правомірно враховано те, що для визначення розміру податку та орендної плати відповідно до п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 23 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно п. 286.5 ст.286 Податкового кодексу України у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

Після отримання інформації про перехід права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику.

Разом з тим, судами встановлено, що ФОП ОСОБА_4 є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_1 виданим 31 травня 2012 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова та здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1, а тому відповідно до підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України звільнена від сплати податку на майно (в частині земельного податку).

До того ж, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України "Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (зокрема, способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки визначено ст.152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України) та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284.

Таким чином, правове регулювання відносин, пов'язаних з використанням земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, що виключає можливість стягнення з відповідача коштів в порядку ст. 1212 - 1214 ЦК України, на які посилається позивач (п.п. 2.9, 3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

З огляду на зазначене вище, вмотивованим є висновок судів про відмову в позові, а відтак, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 03.06.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/210/15 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.